Відеорезюме

https://drive.google.com/open?id=1gNa5xSW0omlLgQ7HNwBoumVi7cl_UKXp

Вітаємо з перемогою у ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії Кравчук Каріну і Лавренюка Івана!

Тиждень хімії у ліцеї

Кожен аспект сьогоднішнього світу, навіть політика і міжнародні відносини, знаходиться під впливом хімії.

Лайнус Полінг

       Позакласні заходи кожного предметного тижня розвивають здібності дітей, стимулюють їх творчу активність, озброюють практичним розумінням та допомагають у виборі професії. Не став винятком і тиждень хімії, який проходив у Славутському ліцеї ІІ – ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради з 21.01. по 26.01.2019 року. Розпочала тиждень вітальня хімічних цікавинок з колби Д.І.Менделєєва, що дивували, поповнювали знання та спонукали дізнатись більше про чарівний світ науки. 

        Традиційними для предметного тижня стали інформаційна мозаїка «Загадкова хімія» у галереї закладу та хімічний відеодайджест у холі ліцею. Розгадування хімічних ребусів пожвавило навчальний процес, сприяло розвитку кмітливості учнів. 

 

       Для здобувачів освіти 10-Б класу проведено екскурсію на підприємство «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН», що сприяла поглибленню знань учнів про хімічні виробництва та формуванню життєвих компетентностей.

       У випуску газети «Хімічна правда» розглянуто питання здорового харчування, викрито небезпечні продукти, які завдають шкоди здоров’ю дітей та підлітків.

       Наймолодших здобувачів освіти закладу, учнів 5 класу, запросили у «Хімічний експерементаріум» учні 11-Б класу біолого – хімічного профілю. П’ятикласники не лише переглянули цікаві досліди, а й самі провели експеримент.

        Пошуки кращого кросвордиста вкотре довели: у нашому закладі розумні і наполегливі учні.

      Завершився  тиждень інтелектуальним змаганням здобувачів освіти 10-Б і 11-Б класів за звання «Кращі хіміки ліцею». Учні продемонстрували свої здібності, знання з хімії, креативність та винахідливість.

     Сподіваємось, що всі учасники заходів зуміли відкрити для себе такий особливий, водночас науковий і практичний, світ хімії.

ЛІЦЕЙ NOBELDAGEN 2018 Нобелівські читання у ліцеї "Марія Кюрі : подвиг в ім'я науки"

               
     Постать Марії Кюрі займає особливе місце серед вчених світового рівня. Адже вона є  жінкою, котра двічі отримала Нобелівську премію, а також єдиним науковцем, відзначеним цією нагородою у двох різних галузях природничих наук – фізиці та хімії.

     Свій шлях до науки Марія Склодовська розпочала з факультету природничих наук Паризького університету в той час, коли вважалось, що науку здатні творити лише чоловіки.  У 1894 Марія зустріла П'єра Кюрі, який був керівником лабораторії у Муніципальній школі промислової фізики і хімії.

     Визначальним у долі Марії і П’єра було відкриття радіоактивності Анрі Беккерелем, який досліджуючи рентгенівські промені, випадково виявив, що уранові солі спонтанно випромінюють проникаюче випромінювання, яке можна зареєструвати на фотопластині. Зачарована цим загадковим явищем Марія вирішила розпочати вивчення радіоактивності. Подружжя Кюрі виявили, що мінеральна піскова обманка була більш радіоактивною, ніж уран, і дійшли висновку, що вона повинна містити інші радіоактивні речовини.

      У 1898 року Марія і П'єр Кюрі оголосили про відкриття двох нових елементів, які були названі ними Полонієм (на честь Польщі — батьківщини Марії) і Радієм (з латині – промінь). Щоб виділити два нові елементи з уранової смоляної обманки подружжя вирішило екстрагувати, тобто розділити суміш на складові за допомогою розчинника. Із Нобелівської лекції Марії ми дізнаємось, що найкращою рудою, що містить Радій є піщана обманка з Австрії, у якій його вміст складає кілька дециграм на тонну. Для отримання солі хлориду радію доводилось виконати кілька тисяч кристалізацій, тобто  виділити з розчину розчинену речовину у вигляді кристалів. А для доведення наявності використати спектральний аналіз, адже кожен елемент має свій спектр електромагнітного випромінювання.

       Протягом чотирьох років Кюрі працювали в примітивних і шкідливих для здоров'я умовах -  старій будівлі із скляним дахом, що протікав. Ось, що писала Марія у своєму щоденнику : «Мені доводилось переробляти в день до 20 кілограмів сировини і в результаті весь сарай був заставлений великими хімічними колбами з розчинами. Важка праця носити мішки, переливати розчини, по декілька годин мішати киплячу рідину залізним прутом в чавунному котлі».       У вересні 1902 року Кюрі оголосили про те, що їм вдалося виділити одну десяту граму хлориду радію з кількох тонн уранової смоляної обманки.

         У грудні 1903 року Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики Анрі Беккерелю і подружжю Кюрі. Марія і П'єр отримали половину нагороди «на знак визнання екстраординарних можливостей, які вони відкрили у своїх спільних дослідженнях радіоактивного явища, виявленого професором Анрі Беккерелем»

           Ще до того, як подружжя Кюрі завершило свої дослідження, їх роботи спонукали інших фізиків до вивчення радіоактивності. 1903 року Ернест Резерфорд і Фредерік Содді висунули теорію, за якою радіоактивні випромінювання виникають під час розпаду атомних ядер, що зазнають трансмутації — перетворення на ядра інших елементів.

          Подружжя Кюрі відзначило дію радію на людський організм, вони отримали опіки, перш ніж зрозуміли небезпеку поводження з радіоактивними речовинами і висловили припущення, що радій може бути використаний для лікування пухлин. Проте Кюрі відмовилися патентувати процес екстракції і використовувати результати своїх досліджень в будь-яких комерційних цілях, адже це не відповідало духу науки, ідеї вільного доступу до знань.

        Подальші дослідження Марія продовжила сама, адже в квітні 1906 року П'єр загинув у вуличній катастрофі.

        У 1907 році вона встановила атомну масу Радію та його належність до родини лужно – земельних металів. Довела, що радіоактивність Радію у 5 мільйонів разів перевищує радіоактивність урану, завдяки чому його солі спонтанно світяться та виділяють енергію, яку можна виміряти як тепло. У 1910 році їй вдалося виділити радій як чистий метал за допомогою електролізу хлориду, використовуючи ртутний катод. Марія з’ясувала, що плавиться метал при температурі 700 ⁰ С, є нестійким на повітрі та енергійно взаємодіє з водою.

        У 1911 році  Шведська королівська академія наук присудила Марії Кюрі Нобелівську премію з хімії «за її видатні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів Радію і Полонію, виділення радію та вивчення природи і сполук цього чудового елементу».

       Марія Кюрі доклала немало зусиль, щоб домогтися гідної лабораторії для розвитку нової науки про радіоактивність. Згодом було засновано Інститут Радію, де Кюрі було призначено директором відділення фундаментальних досліджень і медичного застосування радіоактивності.

      Під час Першої світової війни вона навчала військових медиків застосуванню радіології, наприклад, виявленню за допомогою рентгенівських променів шрапнелі в тілі пораненого. У прифронтовій зоні Кюрі допомагала створювати радіологічні установки, забезпечувати пункти першої допомоги переносними рентгенівськими апаратами.

       Марії Склодовський-Кюрі було присуджено 10 наукових премій та 16 медалей. Вона була почесним членом 106 академій, наукових установ і товариств.

         У 1921 році разом з доньками Кюрі відвідала Сполучені Штати, щоб прийняти в дарунок один грам радію для продовження дослідів та для терапевтичного використання в одному з Варшавських шпиталів.

       Надзвичайний інтерес і повага до родини Кюрі пояснюється їх високими моральними якостями, прикладом безкорисного служіння науці. Ця відданість науці призвела до того , що життя родини було принесене їй в жертву: Марія , її донька Ірен і зять померли від променевої хвороби, що виникла в результаті багаторічної роботи з радіоактивними речовинами.

          Тверді переконання Марії Кюрі можна розібрати на афоризми, які корисно пам’ятати і нам:

«Допитливість –головна чеснота вченого»

«Наука – це велика краса, а вчений в лабораторії  - лицем до лиця з явищами природи, які діють мов казка»

«Нікому з нас життя легко не дається, тому необхідно виявляти наполегливість, а головне – впевненість у собі»

«Щоб не сталолося, треба працювати»

          Працюйте, досліджуйте, відкривайте нове, а ми будемо пишатися вашими успіхами!